tag:blogger.com,1999:blog-945183557892292487.post3032623766083261782..comments2024-01-27T10:35:47.766+02:00Comments on Вольниця: Квітка від ЕлладиVictoriahttp://www.blogger.com/profile/16365185702421049052noreply@blogger.comBlogger11125tag:blogger.com,1999:blog-945183557892292487.post-76185115837007383732013-06-23T08:08:18.967+03:002013-06-23T08:08:18.967+03:00Женечка, спасибо большое за теплые слова!Женечка, спасибо большое за теплые слова!Victoriahttps://www.blogger.com/profile/16365185702421049052noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-945183557892292487.post-4562517447106119852013-06-23T02:58:33.371+03:002013-06-23T02:58:33.371+03:00Вика, дорогая, не надо учиться жить с болью, ее на...Вика, дорогая, не надо учиться жить с болью, ее надо обязательно отпустить. То что болит это нормально, чувства и эмоции нужно пережить, они меняют нас, конечно... мы становимся сильнее, мудрее, взрослее.... но жить надо и обязательно счастливо. Все пройдет, останутся только теплые воспоминания и это хорошо. Я желаю тебе поскорей восстановится и чтобы в твою душу опять пришла радость и покой... так и будет, верь в это Anonymoushttps://www.blogger.com/profile/01387945758541206388noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-945183557892292487.post-24842172646536792882013-06-17T15:47:36.137+03:002013-06-17T15:47:36.137+03:00Спасибо большое! Очень хочется, чтоб в жизни не бы...Спасибо большое! Очень хочется, чтоб в жизни не было таких потерь.Victoriahttps://www.blogger.com/profile/16365185702421049052noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-945183557892292487.post-31428531764531094192013-06-17T15:41:57.189+03:002013-06-17T15:41:57.189+03:00Я никогда не слышала, что с потерей близкого меняю...Я никогда не слышала, что с потерей близкого меняются глаза...<br />Но наверное так и есть...<br />Боль не пройдет никогда, она просто станет со временем тупой, но болеть будет всегда(<br />Вика, я хочу чтобы ты выиграла эту куколку)Натальяhttps://www.blogger.com/profile/03655817437558805669noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-945183557892292487.post-36457597467524426752013-06-17T08:27:48.027+03:002013-06-17T08:27:48.027+03:00Дякую, Наталочко!Дякую, Наталочко!Victoriahttps://www.blogger.com/profile/16365185702421049052noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-945183557892292487.post-50991774696043705342013-06-16T22:31:42.813+03:002013-06-16T22:31:42.813+03:00Вікуля, бажаю тобі виграти ту ляльку! Може вона хо...Вікуля, бажаю тобі виграти ту ляльку! Може вона хоч трохи забере сум з твого сердечка!Nataliehttps://www.blogger.com/profile/18247976263833694999noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-945183557892292487.post-5007966141439834672013-06-16T10:40:36.631+03:002013-06-16T10:40:36.631+03:00Так, Оксанко, на жаль, і є... Можливо, час і гоїть...Так, Оксанко, на жаль, і є... Можливо, час і гоїть рани, та коли вже нема частини тебе, то з цим лише можна навчитися жити(до речі, саме ця порада надзвичайно хорошої людини мені дуже допомогла)<br />Дякую за побажання!Victoriahttps://www.blogger.com/profile/16365185702421049052noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-945183557892292487.post-67516390560500686232013-06-16T09:57:18.828+03:002013-06-16T09:57:18.828+03:00Вікторія, ти знаєш, з того часу як я почала читати...Вікторія, ти знаєш, з того часу як я почала читати твій блог, я чомусь завжди відчувала якийсь сум... Біль назавжди поселяється в серці, хоч кажуть, що час лікує, але він може тільки притупити її, зробити не такою гострою... Від щирого серця бажаю виграти цей подарунок, щоб здійснилася ця мрія :)І щоб твої очі, хоч іноді, теж посміхалися...Markirahttps://www.blogger.com/profile/08911286579175593411noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-945183557892292487.post-22066512059244944092013-06-16T07:19:53.024+03:002013-06-16T07:19:53.024+03:00я теж вважаю, що це назавждия теж вважаю, що це назавждиVictoriahttps://www.blogger.com/profile/16365185702421049052noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-945183557892292487.post-4987566023245338762013-06-15T22:49:08.254+03:002013-06-15T22:49:08.254+03:00Ні, не проходить. Ніколи. Очі - це душа, а коли во...Ні, не проходить. Ніколи. Очі - це душа, а коли вона болить, то й у очах той біль видно. <br />П.С. Віко, ти сильна ЇЇ силою. (Фіалки любила моя мама...)))Оксана Маклаковаhttps://www.blogger.com/profile/05898398429412515479noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-945183557892292487.post-28887275748045977302013-06-15T22:10:07.570+03:002013-06-15T22:10:07.570+03:00Это правда, глаза становятся другими, они никогда ...Это правда, глаза становятся другими, они никогда не смеются... То есть ты сам уже потихоньку оживаешь, оттаиваешь, даже смеешься, а глаза все равно остаются грустными... Интересно, это проходит?...Ganna Grudenhttps://www.blogger.com/profile/09290311077609922447noreply@blogger.com