Людям не те що позакладало вуха – 
людям позакладало душі.

@Ліна Костенко


17 коментарів:

  1. Думаю, підбираю слова, і нічого не йде...
    Тому хочу просто написати хоч щось - в знак підтримки, в знак об'єднання.

    ВідповістиВидалити
  2. Це точно...
    Читаючи Ліну Косенко зараз, сприймаєш її як провидицю: наскільки чітко в її творах видно теперішню ситуацію...

    ВідповістиВидалити
  3. Ні, не всім!
    А тим, що позакладало - вони не люди, вони нелюди!
    Плачу за загиблими хлопчаками ... І проклинаю режим, що їх згубив!

    ВідповістиВидалити
  4. Це точно! Вічна пам"ять загиблим! Важко писати, сльози навертаються
    Господи, бережи Україну!

    ВідповістиВидалити
  5. І хто б там що кому не говорив,
    А згине зло і правда переможе! (Ліна Костенко)
    Вічна пам'ять і слава героям, які загинули за Україну!!!

    ВідповістиВидалити
  6. Вони Герої... Світла їм пам"ять...У нас біля народного дому портрети, свічки, молебень... Сльози... але й Рішучість в очах! Співчуваю їхнім сім"ям...

    ВідповістиВидалити
  7. .....и ужасающее чувство собственной беспомощности....как в детстве, когда тебе очевидны манипуляции взрослых, но смутно понимаешь, что выхода нет....

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Вихід є. Все залежить лиш від нас самих, від кожного з нас особисто.

      Видалити
  8. Даже если вас съели, у вас все равно есть два выхода.... Эх, у меня оптимизма все меньше и меньше. Прочистка ушей - болезненная операция, а что уж про души говорить...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Спокуса опустити руки й здатися є найсильнішою напередодні перемоги.

      Видалити
  9. Вика, я имею в виду, что непоправимые вещи УЖЕ произошли. Убийства, предательство и тяжелейшие увечья. Жизни многих семей изменились навсегда. Всем в стране придется теперь с этим жить. И после победы. К сожалению, я не знаю пока, как я лично могла предотвратить гибель людей. И вот это дает чувство бессилия. И то, что я не вижу возможности воспрепятствовать будущим спекуляциям на этих смертях. А они вполне возможны....

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Отож, відбулися. І я вважаю, що кожен з нас винен у цьому.
      Жах не в тому, що щось зміниться, - жах у тому, що все може залишитися так само...

      Видалити
    2. Гуртом таки реально перевернути світ!

      Видалити
    3. Да, Виктория, я с Вами согласна.

      Видалити