Поцілунок

Палкий порив, хвилинна слабість 

І двох сердець у такт звучання, 

І невимовно ніжна радість, 

Незрозуміле хвилювання. 

Зникають сили на відмову, 

Тікає гордість в небуття…. 

І губи починають змову, 

Мовчанням змінюють життя… 

Думки завмерли в тиші ночі, 

І припинив свій відлік час, 

Закриті на хвилини очі… 

Реальність покидає нас…. 

А рук тепло зігріло серце, 

В полоні вуст воно тремтить 

І відкриває в душу дверці, 

Яка від подиху горить. 

І зупинитись неможливо… 

Замовкли звуки біля нас, 

Лиш почуттів нестримна злива 

В обіймах плаче раз у раз… 

Схрестились пальці мимоволі – 

Завмерло тіло і вуста…. 

Ми посміхнулись..Знову воля… 

Постала пауза пуста… 

Слова не треба… і немає… 

Їх замінив святий дарунок, 

Який серця людей єднає… 

То був…чарівний поцілунок…

(взято тут )