Квітка від Еллади

Кажуть, коли втрачаєш близьку людину, твої очі назавжди стають іншими... Сьогодні п'ять місяців як мої змінилися і я вчуся жити з болем...

Еллада Магарамова в честь свого Дня народження дає шанс отримати у подарунок від неї ляльку-квітку
Якщо б я отримала цей подаруночок, то я попросила б Елладу й була б їй неймовірно вдячна, якби вона зробила для мене Фіалку, ніжну-ніжну, як та людина, що назавжди в моєму серці і яка мене тепер обіймає лише уві сні...

11 коментарів:

  1. Это правда, глаза становятся другими, они никогда не смеются... То есть ты сам уже потихоньку оживаешь, оттаиваешь, даже смеешься, а глаза все равно остаются грустными... Интересно, это проходит?...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ні, не проходить. Ніколи. Очі - це душа, а коли вона болить, то й у очах той біль видно.
      П.С. Віко, ти сильна ЇЇ силою. (Фіалки любила моя мама...)))

      Видалити
    2. я теж вважаю, що це назавжди

      Видалити
  2. Вікторія, ти знаєш, з того часу як я почала читати твій блог, я чомусь завжди відчувала якийсь сум... Біль назавжди поселяється в серці, хоч кажуть, що час лікує, але він може тільки притупити її, зробити не такою гострою... Від щирого серця бажаю виграти цей подарунок, щоб здійснилася ця мрія :)І щоб твої очі, хоч іноді, теж посміхалися...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Так, Оксанко, на жаль, і є... Можливо, час і гоїть рани, та коли вже нема частини тебе, то з цим лише можна навчитися жити(до речі, саме ця порада надзвичайно хорошої людини мені дуже допомогла)
      Дякую за побажання!

      Видалити
  3. Вікуля, бажаю тобі виграти ту ляльку! Може вона хоч трохи забере сум з твого сердечка!

    ВідповістиВидалити
  4. Я никогда не слышала, что с потерей близкого меняются глаза...
    Но наверное так и есть...
    Боль не пройдет никогда, она просто станет со временем тупой, но болеть будет всегда(
    Вика, я хочу чтобы ты выиграла эту куколку)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Спасибо большое! Очень хочется, чтоб в жизни не было таких потерь.

      Видалити
  5. Вика, дорогая, не надо учиться жить с болью, ее надо обязательно отпустить. То что болит это нормально, чувства и эмоции нужно пережить, они меняют нас, конечно... мы становимся сильнее, мудрее, взрослее.... но жить надо и обязательно счастливо. Все пройдет, останутся только теплые воспоминания и это хорошо. Я желаю тебе поскорей восстановится и чтобы в твою душу опять пришла радость и покой... так и будет, верь в это

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Женечка, спасибо большое за теплые слова!

      Видалити